Гени та поведінка собак: що нам важливо знати?
Гени не диктують поведінку собаки, але створюють схильність.
Це як початкові налаштування: щось йде «за замовчуванням», але багато чого можна скоригувати через виховання, середовище та навчання.
У цьому аналізі ми подивимося, які генетичні фактори можуть впливати на емоції, навчуваність та самоконтроль собаки.
Ген SLC6A4 і тривожність
Цей ген бере участь у транспортуванні серотоніну — нейромедіатора, який регулює емоції та рівень тривожності.
У людей його варіації пов'язані з ризиком депресії та тривожних розладів.
У собак також є дані, що деякі варіанти SLC6A4 можуть робити їх більш чутливими до стресу.
Що це означає на практиці?

Деякі собаки можуть сильніше переживати розлуку, погано адаптуватися до змін, сильніше реагувати на гучні звуки або несподівані події.
Але це не вирок: якщо створити для собаки передбачуване середовище, вибудувати правильні рутини та працювати через поступову адаптацію, можна значно знизити тривожні реакції.
Ген OXTR і прив'язаність до людини
Цей ген кодує рецептор окситоцину — гормону, який впливає на формування соціальних зв'язків і довіри.
У собак його вивчали в контексті відмінностей між дружелюбними та більш стриманими особинами.
Як це проявляється?

Деякі собаки швидко встановлюють контакт з людиною, люблять спілкування та соціальні взаємодії, інші — навпаки, віддають перевагу тримати дистанцію.
Це не питання виховання, а скоріше комбінація генетики та досвіду.
Як працювати з цим?

Якщо собака не йде на контакт одразу, їй може просто знадобитися більше часу на адаптацію.
Не варто тиснути на неї та форсувати спілкування — довіра формується поступово, через комфортні взаємодії та позитивний досвід.
Гени дофамінової системи (DRD4) та мотивація
Дофамін відповідає за мотивацію, дослідницьку поведінку та концентрацію уваги.
Ген DRD4 бере участь у регуляції дофамінової системи, і його варіації можуть впливати на імпульсивність та здатність до фокусування.
Як це впливає на собаку?
  • У собак із певними варіантами DRD4 вищий рівень допитливості, вони більш схильні до дослідницької поведінки.
  • Однак висока активність дофамінової системи може призводити до швидкого відволікання — такі собаки менш стійкі до рутини та гірше концентруються на тривалих завданнях.
Як враховувати це в навчанні?
  • Короткі, динамічні сесії працюють краще, ніж тривалі, нудні тренування.
  • Стимулююче середовище допомагає таким собакам реалізовувати потребу в дослідженні.
  • Використання різноманітних мотиваційних факторів (гра, рух, вивчення місцевості) підвищує залученість.
Ген BDNF та адаптивність
Ген BDNF кодує нейротрофічний фактор мозку, який впливає на пластичність нейронів, навчання та когнітивні функції.
У людей його зниження пов'язане з тривожністю, депресією та погіршенням пам'яті.
Як це проявляється у собак?
Деякі собаки легше адаптуються до нових умов, швидше навчаються, а інші можуть довше звикати до нових речей і сильніше реагувати на зміни.
Як допомогти собаці з низькою адаптивністю?
  • Вводити новий досвід маленькими кроками.
  • Не перевантажувати собаку великою кількістю подразників одразу.
  • Надавати контрольований позитивний досвід взаємодії з новим середовищем.
Важливо: навіть якщо у собаки є генетична схильність до низької адаптивності, її можна розвивати через правильну роботу з набуттям досвіду.
Гени MAOA та COMT — контроль емоцій
Ці гени беруть участь у регуляції рівнів серотоніну, дофаміну та норадреналіну, впливаючи на самоконтроль і реакцію на стрес.
Як це проявляється?
  • Якщо MAOA працює менш активно, у собаки може бути більш виражена імпульсивність — вона швидше збуджується, складніше переключається.
  • COMT бере участь у розщепленні катехоламінів (дофаміну та норадреналіну), впливаючи на здатність собаки відновлюватися після стресу.
Що з цим робити?

Якщо собака легко «заводиться» і повільно заспокоюється, важливо навчати її не лише командам, а й розвивати самоконтроль, уміння розслаблятися.
Контроль емоцій — навичка, яка може розвиватися через правильне навантаження, передбачуваність і навчання переключенню станів.
Висновок
Гени не програмують поведінку, але створюють схильність.

Розуміючи особливості своєї собаки, можна вибудувати для неї комфортне навчання.

Навіть якщо у собаки є генетичні схильності до тривожності, імпульсивності або складнощів в адаптації, грамотна робота з нею може мінімізувати ці особливості.
Хочете глибше, практичніше розібратися в цих процесах?
Вже 10 лютого стартує курс «Як навчається, що відчуває, як думає ваша собака».
На курсі розберемо:

🔹 Як генетика і порода впливають на поведінку?
🔹 Як емоції формують реакції та навчання?
🔹 Як зробити навчання ефективним і комфортним для вас і собаки?
📅 Старт: 10 лютого. 20 Євро/900 гривень.

📩 Запис - натискайте